Пошук

Алфавітний покажчик авторів: А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я
Було знайдено 3813 матеріалів за запитом “%”
  1. «Скарби Примарних островів. Кохана Пустельного Вітру» (уривок) Наталія Дев’ятко

    Розділ 1. "Присяги ночей і світанків"   Ніч йшла, залишився позаду цвинтар піратських кораблів, розтанувши, як хвилі за кормою. Зникали поодинокі зірки, відчуваючи наближення ранку, хоча промені захованого за виднокраєм сонця ще не забарвили й клаптика неба. Ніхто не розмовляв, неначе...

  2. «Смотри, летит над яблоней печать…» Анастасія Афанасьєва

    Смотри, летит над яблоней печать -ты думаешь, я должен означать? Я никому и ничего не должен. Где слова нет – там нет предмета, инаоборот: где нет предмета – слово бездомно.Ну, стреляй в меня, а попадешь – тогда бери меня, таким вот, неподвижным, неудобным.Неси меня, пока не...

  3. «Стою, как вкопанный…» Анастасія Афанасьєва

    Стою, как вкопанныйСижу, как пригвожденный Хожу пружинисто хожу как по канатуБегу по кругу Лежу красиво, на спине, раскинув рукиА это лето, пух идет, июнь.А у меня ни пистолета, ни гранаты, Ни арбалета, ни копья – я безоружен, И пух, летящий как угодно мимо неба, Влетает в уши мне, и в...

  4. «Третя революція» Валерiан Пiдмогильний

  5. «Три девушки ходили в концерт…» Анастасія Афанасьєва

    Три девушки ходили в концерт. Двум нашлось место в партере, третьей – на балконе. Долго толпились в плотной очереди на лестнице. Медленно двигались вместе с близкими людьми, Согражданами, горожанами. Соприкасались телами. Качали звенящими головами, словно колоколами. Одна девушка в...

  6. «У высокой ограды стоит и поет инвалид…» Анастасія Афанасьєва

    У высокой ограды стоит и поет инвалид - Помогите, болит.И кошачье семейство его повторяет навзрыд:Отпустите, болит.Переступает и трогает острый забор.Кто бы его за ограду забрал?Там, за оградой - цветущий немыслимый сад: Яблони, розы, фиалки, сирень, виноград,Мясо говяжье, покорный мышиный...

  7. «Уйми меня…» Анастасія Афанасьєва

    Уйми меня, мышиная возня. Я ибо мышь, и Бог ведет меня. О, Господи, куда завел меня С цветком во рту и яблоком во рту,С моей застигнутой врасплохОткрытою рукою?Как на ладони тополиный пух Внезапно рухнул, оказавшись вдруг не пух, а пуд. Вот так испуг Нежданно обозначился покоем. 2008  

  8. «Хочется слышать, как…» Анастасія Афанасьєва

    Хочется слышать, как вещи сталкиваются друг с другомХочется думать, чтобывает от подобных столкновений Хочется видеть, какрождаются новые вещи Прикасаться к тебе легко – вот чего хочется Наблюдать: камень бьется о камень, раскалываясь на новые Хочется держать один из осколковчувствовать:...

  9. «Хутір Розбещених Душ» (уривок із роману) Олена та Юлія Чернінькі

    – Доброго тобі дня! – привітався незваний гість. – Чи буде він колись добрим? – відповів чоловік у рясі монаха із шворкою повішеника на шиї. Здавалося, його анітрохи не здивував візит чужинця. – Та буде, можливо. – Спірне питання... – одізвався...

  10. «Цепелін до Києва» (фрагмент) Ігор Сілівра

    ...Монорейковий потяг, як завжди, стрімко біг по місту, минаючи робітничі квартали, причальні вежі повітряного порту, петляючи поміж громіздких хмарочосів. Його нитки пронизали все місто, немов зшиваючи його докупи. Найшвидший і, мабуть, найспокійніший транспорт – тут не часто побачиш...

Партнери